Чи важко вивчити китайську мову?

Часто, коли стикаються з чимось незрозумілим, кажуть, що це, мовляв, китайська грамота. Так в Росії проявляється закріплений стереотип, що китайську мову вивчити дуже важко. Строгих наукових даних про те, чи дійсно це так, немає. Тому розумно звернутися до досвіду людей, які його вивчали.

За твердженням журналіста-міжнародника Всеволода Овчинникова, ніяких особливих складнощів у вивченні китайської мови в порівнянні з іншими мовами немає. Так само вважають і багато інших людей. Досвід дійсно показує, що усній китайської мови можна навчитися за кілька місяців, особливо якщо робити це прямо в Китаї. Для оволодіння нею, як і будь-який іншій іноземній промовою, досить знати декілька сотень слів. Але при цьому є і відмінності.

Перше, з чим доводиться стикатися, - то, що китайську мову тональний. У тональних мовах, поширених в Південно-Східній Азії, Африці та Америці, лексичне значення, то є сенс слова, а іноді, хоча і рідко, навіть його граматична належність (дієслово це, або іменник, або інша частина мови) залежать від тонального звучання . У китайській мові використовується п'ять таких тонів - чотири виражених і один нейтральний.

А ось якщо ми перейдемо до письмової мови, то зіткнемося з великими відмінностями. Лист, до якого ми звикли, називається фонетичним, тобто ми відображаємо буквами звучання. Китайська мова користується ієрогліфами. Вони давніші, ніж шумерські або єгипетські, просто єгипетські в Європі стали відомі раніше.

Призначення ієрогліфа - передавати ідеї і значення. Такий лист називається идеографическим. Идеографические ієрогліфи утворилися шляхом стилізації перших ієрогліфів - піктограм, що зображують об'єкт безпосередньо, а також за рахунок об'єднання стилізованих ієрогліфів. У процесі розвитку китайської мови народжуються нові форми відомих слів, а також нові поняття, для позначення яких складаються нові ієрогліфи. Оскільки ідей і понять багато, то і ієрогліфів вийшло теж багато. Найбільш численна група ієрогліфів відноситься до так званих фоноідеограммам. Вони містять компоненти, що вказують як на змістієрогліфа, так і на його звучання. Таким чином, вийшло близько 20 тисяч ієрогліфів. Тому навіть дуже освічені люди користуються словниками.

Китайське держава ретельно регулює набір ієрогліфів, що використовуються в ЗМІ, підручниках і т. Д. За словами Всеволода Овчинникова, в Китаї затверджений список з 1950 ієрогліфів для вживання в періодичній пресі. Знання 10 000 слів і 900 ієрогліфів дозволяє читати 90% газет і журналів. Сучасні китайські книги в 99% випадків обходяться двома тисячами ієрогліфів. Словниковий запас випускника китайського університету - близько 3000 ієрогліфів, китайського інтелігента - близько 5000.

Для оволодіння грамотою китайським дітям потрібно приблизно в чотири рази більше часу, ніж європейським, що використовують фонетичну писемність. Швидше за все, це впливає на їхню ментальність і сприяє вихованню працьовитості. Освічених людей в Китаї дуже поважають.

На думку багатьох викладачів, китайську мову не набагато складніше всіх інших мов світу і навчитися говорити по-китайськи так само реально, як і на будь-якому іншому іноземною мовою. Звичайно, результат залежить від здібностей, старанності, вчителів і середовища, в якій це відбувається. Але навчитися писати, як випливає з досвіду китайських дітей, дійсно непросто.

Владимир Антонец
Простые вопросы. Книга, похожая на энциклопедию

Зміст